День: 29.10.2018

 Я, студентка 3 курсу спеціальності «соціальна робота» Наталя Рибнікова, 27 жовтня ц. р. брала участь у цікавому антифорумі «Вистава на 1000 акторів». Захід відбувався на Арт-Заводі Платформа у Києві. Тема вистави – інклюзивні реформи, сталі зміни та спроможна держава.

«Вистава на 1000 акторів» – це захід нового формату, який передбачає активну участь кожного учасника заходу і його вплив на сюжет. Як і у повсякденному житті, кожен мав змогу стати головним героєм і безпосередньо змінити сценарій.

Основна ідея заходу була присвячена ідеї, що ні за яку ціну держава не повинна вирішувати за людей. На учасників чекав театр на 1000 осіб від творців соціального експерименту «Державотворення». Відібрані учасники мали можливість обрати, яку роль вони бажають грати: стати режисером вистави, створити соціальний відеоролик чи дізнатись про нові інструменти впливу на державу – все це і багато іншого було на антифорумі.

 

  

Наталія Рибнікова

студентка 3-го курсу спеціальності «соціальна робота»

факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти

 

Світлини з архіву автора

Минулої п`ятниці, 26 жовтня, в Запорізькому національному університеті відбулася зустріч із заступником міністра освіти і науки України Максимом Стріхою.

До обговорення перспектив розвитку науки в закладах вищої освіти були запрошені ректори, проректори з наукової роботи, керівники науково-дослідних частин, завідувачі аспірантур і докторантур, керівники лабораторій, завідувачі кафедр ЗВО області. На засіданні також був присутній заступник голови облдержадміністрації Едуард Гугнін.

Делегатом від нашого університету була вчений секретар БДПУ, голова Ради молодих учених Тетяна Нікішина.

На зустрічі Максим Віталійович окреслив поточну ситуацію, котра пов’язана зі станом наукової галузі країни, та поділився інформацією про Стратегію інноваційного розвитку України, над якою нещодавно працювала безпрецедентно масштабна робоча група за участю головних осіб галузі. Заступник міністра також відповів на запитання учасників, розкривши проблемні питання та надав уточнення щодо деяких змін у Правописі української мови.

У цілому, зустріч пройшла на високому рівні, обговорення було інформативним, цікавим, деколи полемічним.

«Університетське Слово»
(за матеріалами Тетяни Нікішиної)

Світлини з архіву ЗНУ)

  На засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 26 жовтня ц. р. відбувся успішний захист дисертації «Жанрові системи української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст.: проблеми типології та поетики» докторанта Бердянського державного університету при кафедрі зарубіжної літератури та теорії літератури в 2013-2016 рр. Дениса Чика (доцент кафедри іноземних мов та методики їх викладання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка) на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.05 – порівняльне літературознавство.

Робота виконана під науковим керівництвом доктора філологічних наук, професора Вікторії Зарви. Офіційні опоненти – Галина Александрова – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту філології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка); Ігор Лімборський –доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри прикладної лінгвістики (Черкаський державний технологічний університет); Євген Нахлік – доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор ДУ («Інститут Івана Франка НАН України») – відзначили високий рівень підготовки дисертаційної роботи, велику кількість публікацій за темою дисертації та належний фаховий рівень дисертанта.

Присутні члени спеціалізованої вченої ради одноголосно віддали свої голоси за присудження наукового ступеня доктора філологічних наук Чику Денису Чабовичу (23 члени спецради проголосували «за»).  Опоненти дисертанта та члени спеціалізованої ради під час обговорення дослідження Дениса Чика наголосили на тому, що в Бердянському державному педагогічному університеті завдяки науковій компетентності, організаційному вмінню та великому ентузіазму професора Вікторії Зарви заснувалася та діє перспективна наукова школа порівняльного літературознавства (українсько-польського, українсько-російського, українсько-західноєвропейського), в якій упродовж останніх років виховано чимало докторів і кандидатів наук із компаративістики, відомих нині в Україні та за кордоном.

 

Валентина Школа,
доцент кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства ФФСК БДПУ
Світлини з архіву Дениса Чика

 

16 жовтня в київській книгарні «Є» відбулася презентація-воркшоп «Memento momentum свободи: як будується історичне оповідання». У ній взяла участь професор БДПУ Софія Філоненко. «Memento momentum свободи» – це назва збірки з 15 історичних оповідань, яка була укладена за результатами першого конкурсу «ProМинуле», присвяченого Українським визвольним змаганням 1917-1921 років. Конкурс організували літературний портал «ЛітАкцент» та видавництво «Темпора», що опублікувало збірник з оповіданнями переможців і тих авторів, які увійшли до «коротких списків». Загалом на конкурс подали більше 90 творів, у яких висвітлювалися різні сторінки Української Революції у Києві, Харкові, Львові, Вінниці, Знам’янці, Катеринославі та в інших містах і містечках. У червні 2018 року було оголошено переможців. Ними стали письменники Раїса Плотнікова, Ігор Стамбол, Ірина Пасько, Антон Ситор.

Професор Софія Філоненко входить до складу журі конкурсу «ProМинуле» разом з літературознавцем Віктором Разживіним (Слов’янськ) та істориком Віталієм Михайловським (Київ). Під час воркшопу всі вони давали поради, як написати цікаве, змістовне і художньо довершене історичне оповідання, а самі автори ділилися секретами літературної творчості, розповідали про джерела сюжетів, про копітку працю над своїми текстами.

Конкурс історичних оповідань «ProМинуле», як наголосила його координаторка Ольга Петренко, продовжиться і в наступному році. Тема нового етапу – «Українська еліта у ХІХ столітті». Інформація про конкурс розміщена на порталі «ЛітАкцент» за покликанням: http://litakcent.com/2018/07/02/ogolosheno-drugiy-konkurs-istorichnogo-opovidannya-prominule-2019/

 

Вікторія Зарва, професор кафедри
української та зарубіжної літератури
 і порівняльного літературознавства БДПУ

18-19 жовтня 2018 р. у м. Пуебла (Мексика) пройшов Сьомий Міжнародний Симпозіум з Мультидисциплінарного Вивчення Пам’яті "Gender and (dis)memory".

Співорганізаторами симпозіуму традиційно стали Інститут соціальних і гуманітарних наук «Альфонсо Велес Плієго» Заслуженого Автономного Університету Пуебла (Мексика) і Науково-дослідний інститут Історичної урбаністики БДПУ.

Від БДПУ постерну участь у симпозіумі взяли Вікторія Константінова, Ігор Лиман, Юлія Королевська, Марина Антощак, Аліна Шостак і Ольга Коваль.

Мексиканська сторона в особі доктора Вікторії Перес вже надіслала до Бердянська сертифікати організаторів і учасників.

Програму, постери та сертифікати українських учасників симпозіуму можна побачити тут: http://ri-urbanhistory.org.ua/projects/2-uncategorised/633-somij-mizhnarodnij-simpozium-z-multidistsiplinarnogo-vivchennya-pam-yati-gender-and-dis-memory .

За інформацією НДІ Історичної урбаністики

  Недавно на адресу університетської ВО «Наші Атланти» надійшла  чергова посилка з Америки – від відомої, як у США, так і в Україні, благодійниці пані Христини Ковшевич-Дурбак. Цього разу добродійка вирішила здивувати та порадувати наших найменшеньких, акуратно вложивши в пачку: рюкзаки для дошкільнят та школяриків, канцтовари, дещо з одягу і, звичайно, неперевершені шапочки, вив`язані американкою українського походження пані Стефанією…

27 жовтня ц. р. «нашоаллантівці» Анетта Омельченко та Степан Герилів запросили до себе в організацію багатодітні родини переселенців та воїнів, які захищають Україну від московських загарбників – Мірошниченків, Малиновських, Трусових, Молчанових, Яковенків та інших, щоби вручити діточкам подарунки від пані Христини.

…Радості та здивуванню малечі та їхніх батьків не було меж! Як і щирим та теплим словам подяки американці з Великим  українським серцем!

 

 

«Університетське Слово»

Світлини редакції