На високому рівні

  У травні цього року в актовій залі першого корпусу університету відбувся фестиваль студентського навчального кіно «Україна: держава і право в історичній ретроспективі», який став своєрідним звітом про впровадження на гуманітарно-економічному факультеті інноваційних технологій, зокрема перевернутого навчання. Це дозволило «перевернути» звичний процес навчання таким чином: завданням для студентів стала підготовка фільмів за навчальним матеріалом з наступної теми; студенти самостійно опановували теоретичний матеріал, а в аудиторіях відбувалося обговорення досягнутих результатів з метою їх подальшого удосконалення.     

   Створені навчальні фільми мають стати підґрунтям запровадження девайс-технології: студенти отримують електронну версію презентації, створеної на основі фільму, на мобільний телефон чи планшет та готують власні пропозиції щодо висвітлення матеріалу, а на закріплення матеріалу відбувається ознайомлення з фільмом.

   На фестивалі було презентовано шість фільмів. Переможцем став фільм з теми «Кримський ханат: від Золотої Орди до Російської окупації». Роботою студентів зацікавились не лише в університеті. Одного з авторів фільму – Олексія Короткого запросили на телеканал «UA:Крим».

   Невдовзі на телеканалі «UA:Крим» вийшла передача, приурочена до Дня кримськотатарського прапора. У прямому ефірі ведуча Лариса Волошина та Олексій Короткий (див. світлину)  спілкувалися з різних проблем: про фільм, технологію перевернутого навчання та девайс-технології, що впроваджуються в нашому університеті; про правові відносини у Кримському ханаті: інститут шлюбу, рабства, особливості судової системи тощо.

  Усе це свідчить про високий рівень організації навчального процесу в університеті і про широкі можливості для наших студентів у навчанні, зацікавленість громадськістю  їхніми роботами.

1

«Університетське Слово»
(за матеріалами гуманітано-економічного факультету)

Волонтерський загін «Палітра добра» відчинив двері для новачків

Учора, 8 жовтня, Волонтерський загін «Палітра добра», створений на базі кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти (керівники – доценти Петровська К. В. та Тургенєва А. С.) відкрив двері для нових активних студентів, небайдужих до соціальних проблем.

У ході першої зустрічі із майбутніми членами Волонтерського загону досвідчені волонтери – студенти спеціальності «соціальна робота» поділилися своїм досвідом, корисними порадами і провели декілька цікавих заходів для новачків.

Нагадаємо, що Волонтерський загін «Палітра добра» був  створений кафедрою соціальної роботи та інклюзивної освіти (раніше – кафедра соціальної педагогіки) у 2006 році в рамках спеціалізованого формування «Студентська соціальна служба БДПУ» з метою поліпшення надання соціальних послуг студентській молоді та створення умов для її самореалізації.

Волонтерами загону можуть стати студенти, починаючи з 2-го курсу. Основним критерієм їх відбору є бажання і здатність допомагати людям, значні досягнення у навчанні, високі морально-етичні принципи.

Волонтери загону «Палітра добра» разом із керівниками є організаторами університетських благодійних заходів, співорганізаторами і учасниками міських заходів соціального спрямування. Така діяльність для студентів є професійно спрямованою, оскільки залучає їх до практичної діяльності, що позитивно відбивається на цілеспрямованості у навчанні і свідомому виборі майбутнього місця роботи.

1 2

3 4

 

Евгеній Шалупня,
студент-магістрант спеціальності «соціальна робота»
факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти
Світлини з архіву кафедри

 

Інтерв’ю із науковцем

У роботі Міжнародної наукової конференції «Троянди й виноград: феномени естетичного і прагматичного в літературі та культурі», яка проходила у нашому університеті наприкінці вересня, взяв участь виконувач обов’язків вченого секретаря Науково-дослідного інституту Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк Волинської області) Сергій Романов, який згодився відповісти на декілька запитань нашого кореспондента:

– Пане Сергію, скажіть, будь-ласка, як стати науковцем? З чого треба розпочинати і на що треба звертати увагу?

Якби мені це хтось розповів, то я б міг розповісти і вам. Мабуть це шлях індивідуальний, але, як на мене, усе в науці, культурі починається з інтересу. Ти цікавишся не лише собою але й світом, не тільки світом, але й тими, хто цей світ залюднив до тебе і продовжує його творити і розвивати, тому мабуть, націлюючись на цілину культури, ти шукаєш суголосних думок, почуттів, виражених в умовах логічних засобів мистецтва і намагаєшся це осмислити вже на вищому, узагальнюючому рівні, яким є наукова мова.

– Що саме вас спонукало до поїздки до Бердянська на нашу конференцію?

Я багато чув від колег, які бували у вашому славному місті, і про університет, і про людей, які в ньому працюють, і про студентів, які в ньому навчаються. Я радий, що зміг цю поїздку відбути. Ми проїхали більше 1000 км, побачили всю Україну і побачили Україну в Бердянську, тому що нам здавалося, що ми їдемо дуже далеко, де все інакше. Ми переконалися що тут такі ж українські приємні люди, гарна атмосфера і, звісно ж – море. Ну, і цікаве спілкування з колегами-науковцями, обговорення якихось пекучих, нагальних важливих тем в сучасній науці, знайомство з тим, що зробили колеги в Бердянську, цілій Україні і зарубіжжі, адже конференція міжнародна. Все це склало той чинник який привабив і покликав на дорогу.

– В останні часи в інтернеті з’явилося багато дискусій щодо верховенства наук, так звана війна «фізиків та ліриків». Яка ваша позиція щодо цього?

Це вічна тема, і вона, очевидно, ще з античності тягнеться. І коли вона закінчиться, чи буде якийсь консенсус, складно сказати. Я звісно на боці гуманітарії. Я вважаю що оці закиди, чи якась навіть зверхність від «природничників» і технарів, що ви, мовляв, займаєтесь невідомо чим, а ми робимо реальну справу, вона насправді є якоюсь корпоративною, ну, дійсно зверхністю і поверховістю. Так, вони досліджують і пояснюють світ, але гуманітарії світ примножують, це найважливіше, тому що ми пропонуємо сутності, ідеї і підходи. Вони працюють з готовим об’єктом і матеріалом, це теж надзвичайно важливо. Я не думаю, що ця дискусія закінчиться будь-коли, тому, що там і там є прихильники різного.

– Що ви можете побажати сучасному студенту?

Сучасному студенту я можу побажати єдиного, але найважливішого – використовувати можливості. Я, пригадуючи своє студентство, і десятої частини не мав тих можливостей, які зараз має молодь. Наш регіон, Волинь, це прикордонний регіон, і наша молодь ініціативна, хоча не вся звісно. Хотілося б, щоб на повно використовували можливості, скажімо європейської кооперації. Значна частина молоді залишається у Європі, але будемо сподіватися що вони там здобудуть досвід, знання і навички, які привезуть потім в Україну, щоб зробити її кращою.

38622-4u (1)

 

Із гостем спілкувався Антон Скакун,
студент-журналіст, кор. «УС»
На світлині: Сергій Романов

 

Вдячність за подарунок

   На сайті бібліотеки БДПУ учора, 8 жовтня, появилася новина під таким заголовком «Нові здобутки наших авторів» (http://library.bdpu.org/).  В інформаційному повідомленні, зокрема, йдеться: «Понеділок розпочався з приємного візиту нашого друга  – пана Степана Гериліва, який приніс нові поповнення до бібліотечних фондів. Це – продовження серії книг про життя та діяльність бердянських волонтерів «Наші Атланти». Десять примірників книги «Наші Антанти: під покровом материнської сльози» дійдуть до наших читачів. Дякуємо пану Степану за безцінні подарунки бажаємо йому і подальшого авторського неспокою. Писала та робила світлини: Тетяна Шилова, бібліотекар 1 категорії».

БІБІЛОТЕКА

На світлині: Степан Герилів та завідувач бібліотеки БДПУ Світлана Білокінь під час передачі книг