День: 13.02.2016

Кожного року 14 лютого пари усього світу святкують День святого Валентина. В цієї дати є як прихильники, так і противники. У кожної з цих сторін є свої аргументи, але хочеться краще розповісти про історію цього свята та підбити підсумки опитування серед студентів та викладачів БДПУ з цієї теми.

Отже, до історії. Сама легенда є доволі сумною, але показує самопожертву заради кохання. Валентин був християнським священиком, який загинув задля щастя інших. Це відбулось за часів правління Клавдія ІІ Готського (268–270 рр.) Римський імператор видав едикт, за яким забороняв одружуватись своїм воїнам, бо вважав родину перешкодою для виконання військового зобов’язання перед Імперією. Проте Валентин, незважаючи на заборону, таємно вінчав закоханих. Це й стало причиною його арешту. Він знаходився під охороною офіцера, чия пасиниця була сліпою. Вилікувавши її, священик охрестив родину вартового. Про це дізнався Клавдій ІІ і наказав негайно стратити Валентина, що й сталось 14 лютого. Що ж, безумовно, історія сумна, але своїм прикладом цей святий довів, що нема нічого ціннішого за кохання. До речі, є декілька фактів про це свято:

• свято всіх закоханих замінило собою язичницьке свято луперкалій (на честь богині кохання Юнони);
•  у католиків до лику святих входять три Валентини – з Єгипту, Риму та Терні (Італія), в римо-католиків – 16 святих з цим ім’ям;
• Римсько-католицька церква офіційно вважала св. Валентина покровителем людей, які страждають на нервові захворювання. У 1969 р. церква вилучила його з лику святих за сумнівність його існування, а 14 лютого визнали Днем св. Кирила та Мефодія, які в нас відомі як основоположники слов’янської азбуки. Словом, одна плутаниця.

Настав час оголосити підсумки опитування щодо Дня всіх закоханих. Взяли участь всього 64 респонденти, серед яких – 62 студенти (96,9%) та 2 викладачі (3,1%). Зокрема, це 8 чоловіків (12,5%) та 56 жінок (87,5%). 63 учасники знаходяться у віковому цензі від 16 до 26 (98,4%) та всього один  з віком від 26 до 36 (1,6%). Святом 14 лютого вважають 33 респонденти (51,6%), 18 –­ не вважають (28,1%), а визначитись не змогли 13 людей (20,3%). 29 опитаних святкують День св. Валентина (45,3%), на два респондента менше ігнорують його (42,2%), 8 людей зберегли нейтралітет (12,5%). Також я запитав, чи  потрібно визнати 14 лютого офіційним державним святом. Думки щодо цього питання розділились так: «за» – 22 респонденти (34,4%), «проти» –  33 (51,6%), а не визначились – 9 (14%).

…Підсумки підбито. Головним же є одне – кохання, яке, незважаючи на час та умови, живе у кожному з нас. Тому просто частіше говорім «кохаю» своїм другим половинкам.

Сергій Біленький,
студент-журналіст БДПУ
практикант «Університетського Слова»

Сьогодні, 13-го лютого, в головному корпусі БДПУ пройшов традиційний День відкритих дверей, метою якого було залучення якомога більшої кількості майбутніх абітурієнтів до студентських лав нашого університету.

             

Уже в холі на гостей чекали  різноманітні експозиції, котрі заздалегідь підготували  представники інститутів та факультетів. Кожен мав змогу отримати необхідну інформацію стосовно того, які переваги має навчання з певного напрямку, які перспективи чекають їх у майбутньому. Випускники Бердянських шкіл (та й не тільки) мали змогу побачити наші наукові та творчі здобутки. Керувала традиційно нинішнім суботньо-абітурієнтським процесом завідувач підготовчого відділення БДПУ Людмила Костенко.

Об одинадцятій годині гостей запросили до головної університетської актової зали, де на них чекала основна програма заходу. Перше слово було надане ректору БДПУ, доктору філологічних наук, професору Вікторії Зарві, яка дуже детально розповіла про ті переваги, котрі отримає кожен, хто стане студентом нашого університету.

Заступник відповідального секретаря Приймальної комісії БДПУ Тетяна Яценко ознайомила майбутніх абітурієнтів із основними положеннями вступної компанії, не оминула стороною ті нововведення, котрі чекають на них під час цьогорічної вступної кампанії. «Оберіть те, що для Вас головне, і правильно розставляйте свої пріоритети» – закінчила Тетяна Миколаївна.

Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв підготував невелику концертно-розважальну програму. Студенти-хореографи виконали запальний танок під назвою «Підманула-підвела», студентки-музиканти Катерина Марченко та Анастасія Крикова виконали патріотичну пісню «Тільки в нас на Україні». Гостей також очікував фрагмент флешмобу у виконанні студентів і викладачів інституту.

На завершення Дня відкритих дверей директори інститутів і декани факультетів запросили гостей до відповідних аудиторій, де майбутні абітурієнти могли більше поспілкуватися з викладачами та студентами, отримавши підсумкову інформацію стосовно того, що чекатиме на них, якщо вони все-таки, обираючи майбутнє, оберуть – БДПУ…

Едуард Карнаух,
Кристина Лисенко,
студенти-практиканти
«Університетського Слова»

…А їх інакше й не назвеш, як чарівницями, бо, в принципі, завдяки їм й була організована в БДПУ Благодійна Скриня «ДоброДій», куди вже четвертий рік поспіль продовжують надходити посилки з далекої Америки з найрізноманітнішими речами як для воїнів АТО, так і для студентів університету, безпомічних бердянців тощо. Хто вони, ці невтомні американсько-українські чарівниці?

Ксеня Гапій – завідувачка канцелярії церкви св. Івана Хрестителя з міста Нюарку, завдяки якій ми зуміли роздати потребуючим бердянцям більше 200 інвалідних візків, милиць, ходунків, біотуалетів тощо; відправити на фронт десятки найменувань одягу, ліків, оберегів, вручити потребуючим більше 300 розмовних годинників…

Христина Ковшевич-Дурбак – засновниця американського Фонду імені Катерини Ковшевич, зусилля якої перетворилися на оплату за навчання більш як сотні студентів БДПУ на загальну суму майже півмільйона гривень. Пані Христина також регулярно присилає на нашу адресу посилки з одягом для студентів та воїнів, а біжутерію та сувеніри від неї реалізовуємо на Благодійних університетських ярмарках, кошти йдуть на придбання медикаментів для захисників України…

«Матері в молитві» – більше десятка американок українського походження, парафіянок церкви св. Івана Хрестителя майже 10 років тому об`єдналися в організацію під такою назвою й регулярно не тільки в молитвах просять Господа здоров`я та щасливої долі своїм дітям, а й благають Всевишнього змилуватися над долями українських дітей, вберегти від ворожої кулі українського солдата, відвернути нарешті від рідної України усю жорстокість ворожої навали. Ці благородні жінки також різними методами збирають кошти для матеріальної допомоги дітям й воїнам АТО в Україні, в тому числі, й Бердянську.

…Як не пишатися такими чарівними жінками з далекої Америки, серце кожної з яких – таке Велике, таке Щире, окутане спільною тривогою за долю рідної Вітчизни?!!

Степан Герилів,
засновник університетської «ДоброДій»ної Скрині
На світлинах: Ксеня Гапій разом із чоловіком Ігорем 
(фото зі сторінки пані Ксені на ФБ); 
пані Христина Ковшевич-Дурбак та «Матері в молитві»
(фото надіслані на мою ел. адресу).

Тверезий погляд

На жаль, у наш час шкідливі звички стали невід’ємною частиною життя більшості людей. Для деяких це необхідність, для інших – спосіб самовиразитись чи просто підтримати однолітків. Однак, паління та вживання алкоголю дуже погано впливають на організм людини, і кожен це повинен усвідомлювати. Адже  одна випалена цигарка забирає 11 хвилин життя, а одна порція алкоголю – майже 7 годин. За даними Національної ради з питань охорони здоров'я щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей, а за офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб, пов'язаних з курінням, помирає 120 тисяч людей. І це дуже страшні цифри.

Незважаючи на велику кількість соціальної реклами, поширення інформації у ЗМІ та інтернет-виданнях про пагубний вплив шкідливих звичок, кількість людей, залежних від алкоголізму та паління зростає. У наші дні молодь все частіше проводить вільний час, вживаючи алкогольні напої, при цьому викурюючи дві-три цигарки, навіть не розуміючи, що це може призвести до справжньої залежності. І з кожним наступним вживанням алкоголю або тютюну людина стає підвладною отруті, яка знову і знову вбиває людський організм.

Надмірне або регулярне вживання алкоголю може підвищувати ризик розвитку онкологічних захворювань, а саме: раку ротової порожнини, гортані, стравоходу, печінки, молочних залоз, а також пригнічувати репродуктивну систему. Алкоголізм призводить до враження головного мозку й передчасної смерті. Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається за будь-якого вживання спиртного: одноразового, епізодичного чи систематичного. Тютюнопаління теж є своєрідним наркотиком  і може викликати рак легень, рак ротової порожнини, виразку шлунка, інфаркт,інсульт, дисфункцію репродуктивної системи, шкідливий вплив на нервову систему.

Я провела невелике опитування серед 105-и студентів університету щодо шкідливих звичок і зробила висновки. Зі всіх опитаних лише 25% палить, переважна кількість яких – це дівчата. Всі 100% відсотків розуміє, що внаслідок паління може розвинутись рак легень, але лише половина опитаних знає, що тютюнопаління призводить до інсульту та інфаркту. Алкоголь вживає 67% опитаних, більшість – лише на свята. Обізнаність у підвищенні розвитку онкологічних захворювань така:  87% – знають про рак печінки, 67% – про пригнічення алкоголем репродуктивної системи, 41% – про рак стравоходу.

Із цих даних можна зробити висновки, що більшість студентів вживає алкоголь, при цьому усвідомлюючи  які можуть бути наслідки. Проте обізнаність є не повною, оскільки не вся молодь знає про рак ротової порожнини та гортані, які можуть розвинутись від вживання алкоголю. Щодо тютюнопаління результати більш втішні, адже лише чверть опитаних палить і половина респондентів знає, що паління призводить до інсульту та інфаркту.

Тож кожен з вас повинен розуміти наслідки шкідливих звичок, усвідомлювати, що ви майбутні батьки і повинні пам’ятати , що несете відповідальність не лише за своє здоров’я і життя, а й за життя своїх майбутніх дітей. Замість шкідливих звичок, молодь повинна розвиватись фізично та морально, займатися спортом та вести активний спосіб життя. І всі ми повинні відмовитись від згубних звичок і сказати життю: «Так!».

Дар’я Асауленко,
студентка-практикантка «УС»