Приєднуйтеся до філологів!

Від учора за тиждень – Великдень! І університетські «нашоатлантівці» знову готують  солдатам-захисникам святкові подарунки, приєднавшись до акції «Пасхальний кошик солдату». Першими в нашому університеті відгукнулися на заклик викладачі трьох кафедр факультету філології та соціальних комунікацій (декан – доктор  педагогічних наук, професор Ірина Глазкова): кафедра української мови та методики викладання фахових дисциплін, кафедра загального мовознавства та слов'янської філології та кафедра соціальних комунікацій. Дякуємо усім небайдужим викладачам.

Ф1 Ф3

Ф2

Приєднуйтеся. Долучайтеся. Хлопці в окопах варті нашої уваги, наших будь-яких подарунків до Великодніх свят!

…А вчора університетська «нашоатлантівка» Анетта Омельченко разом із Сергієм Неділею вітали захисників на передовій з Вербною неділею і разом із різноманітними подарунками вручили воїнам й гостинці від філологів. 

3453997a01cc667839ee90865d-V

09_135048 IMG_20170409_134505

НАШІ АТЛАНТИ

Запрошуємо на виставку

Від сьогодні, 10 квітня, двері другого навчального корпусу БДПУ гостинно  відкриті у зв’язку із Тижнем технологічної освіти, що проводить кафедра трудового навчання та технологій факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти.

Радо запрошуємо всіх бажаючих на виставку декоративно-ужиткового мистецтва, що протягом тижня проходить у 202 аудиторії і є результатом навчальної та наукової діяльності студентів та викладачів кафедри.

Усі представлені роботи відрізняються високою майстерністю, оригінальною технікою виконання, естетичним оформленням та розмаїттям представлених жанрів. Це – витончені вироби в техніках: квілінг, пейп-арт, печворк, декупаж, кірігамі, для яких використовуються різноманітні матеріали: джут, мушлі, глина, деревина, бісер, паперова лоза, шкіра, текстиль…

На виставці експонуються твори, що розкривають українські культурні традиції, пов`язані з Великодною тематикою: писанки, виконані в різних техніках, Великоднє деревце, Пасхальні кошики, ляльки-мотанки, вишиті рушники, картини…

11 12

13 14

Валентина Перегудова, 
завідувач кафедри трудового навчання та технологій БДПУ
Світлини з архіву кафедри

 

Свіже слово із Пуебла…

 7 квітня відбулося позачергове засідання лабораторії  «Дослідження цифрових систем і оновлювання джерел  енергії» (LISDER)  під керівництвом завідуючого лабораторією професора Хосе Итало Кортеса Факультету комп'ютерних наук Заслуженого Автономного Університету Пуебла  з представником нашого університету – кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри комп’ютерних технологій в управлінні  та навчанні й інформатики Ганною Алєксєєвою.

На зустріч із нашою Ганною Миколаївною завітали: декан факультету,  професор, доктор комп'ютерних наук  Маркос  Гонсалес Флоріс ;  доктор хімічних наук, керівник  лабораторії біофізики хімічного ф-ту Андріан Эрнандес; професор, доктор технічних наук, Грігоріо Трінедал Гарсіа; професор, доктор технічних наук Хосе Люіс Амека;  професор, доктор технічних наук Карлос Ріос; професор, доктор технічних наук факультету електроніки Роберто Муруєта Форті; студенти Альдо Сентено Агіляр, Омар Гаррило Вергара, студентка-магістрантка фізико-математичного факультету спеціалізації прикладної фізики Адреа Монтиієль Перес; студент-магістрант електронного факультету спеціалізація електроніка Мануель Родрігес; студентка-магістрантка факультету комп'ютерних наук Монсерат Чекійо.

IMG_20170406_123152398

Ганна Алєксєєва в листі до редакції, зокрема, повідомляє: «Після презентації нашого університету та факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти виникло запитань: «Де знаходиться ваш університет щодо розташування до Росії?», «Азовське море – це Чорне море?», «Яку освіту треба здобути, що дає право бути викладачем вашого університету?», «Коли і на яких курсах читається педагогіка, психологія, філософія?», «Чи має право студентів працювати? З якого курсу? В якій лабораторії маю право працювати?», «Де працюють студенти після закінчення навчання?»,  «Чи ведеться статистика випускників?»,  «Як вирішено питання мобільності студентів і викладачів?», «В яких умовах живуть і вчаться студенти?», «Чи можна їхнім студентам приїхати на навчання до БДПУ? Що для цього потрібно?», «Якою мовою викладатимуть нашим студентам у вас, якщо російської вони не знають?»,«Які умови потрібні для вивчення мови?», «Ви показали багато друкованих підручників і збірників наукових праць, а вам потрібно обов'язково їх друкувати і видавати?».

Уже сам спектр запитань говорить про те, що їхнім студентам та викладачам цікаво знати про нас усе, а відповідаючи на деякі питання, приходилося «викручуватися»: «А якщо студент, який до вас приїде, не здасть такого предмету, скажімо, як педагогіка?..». Відповіла: «Проведемо відповідний спецкурс» – і всі схвально закивали головами! «Як ви досягаєте майстерності  у викладанні?». Відповідь була розгорнутою, тому це ще потягнуло ще більше питань: «Практика? Це як і де? І навіщо? І яка на якому курсі буває? І що  вони там роблять? І хто курирує? І чи оплачується це додатково?..». Відповіді мої схвалили. Тут такого немає… А на запитання «Яке буває дозвілля студентів?» прийшлось відповідати довго, бо розповідати, слава Богу, було про що…

IMG_20170406_125128095

Такі зустрічі допомагають не тільки викладачам внести щось нове у свою роботу, але й розкривають майбутнім фахівцям додаткові можливості для свого навчання!» – завершила свою цікаву розповідь наша Ганна Алєксєєва.

1

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами Ганни Алєксєєвої)

Сезон музейних екскурсій відкрито

На гуманітарно-економічному факультеті є чудова традиція – студенти факультету відвідують музеї України. Львів, Київ, Умань, Дніпро, Хортиця – далеко не повний перелік міст, де з екскурсіями вже побували майбутні історики, юристи, економісти. І цього разу, чудового сонячного ранку 7 квітня 2017 р.,  студенти і викладачі факультету відправилися на екскурсію до музею-заповідника  «Кам’яна Могила».

Кам’яна Могила – світова пам’ятка давньої культури поблизу м.Мелітополя. Це унікальна пам’ятка геології і археології,  єдине місце в світі , де зосереджені наскальні зображення (петрогліфи), датовані від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя. Висота пагорба 12 метрів, площа 1,6 гектарів, на цій площі природа розмістила близько 3 тис плит. З 2006 року заповідник є претендентом на включення його до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2008 році музей отримав статус «Національний історико-археологічний заповідник».

Ми ознайомилися з експозиціями музею, прослухали цікаву й змістовну екскурсію щодо історичного минулого Приазов’я загалом, і заповідника зокрема. «Священною горою» , місцем паломництва був пагорб Кам’яної Могили для наших пращурів. Протягом багатьох тисячоліть сюди приходили стародавні мисливці, скотарі, численні народи: кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, печеніги, хазари, половці – для здійснення релігійних обрядів.

Однак, особливе враження залишило  у нас відвідування самого сховища «Кам’яна Могила». Із захопленням уявляли себе чи то скіфами, чи сарматами. Намагалися розпізнати культові місця, розглядали глибоко реалістичні малюнки  з господарчої діяльності первісних людей Південної України, робили власні висновки щодо особливостей  духовної культури, дискутували, сперечалися. Поїздка була цікавою, насиченою, пізнавальною. А чудова погода, барви ранньої весни в Приазов’ї зробили її такою, що не забувається.

DSCN0728

DSCN0723 (1)

Від імені студентів висловлюємо вдячність організатору екскурсії, доценту кафедри історії та філософії Таїсії Костянтинівні Захарченко.

Арлен Аджимуратов,
студент 4 курсу гуманітарно-економічного
факультету