Радість, сльози, злість, тривога…

…Була поїздка – радісна, бо побачила сина, нелегка, тривожна, бо зустрічали хлопців за якихось 100 метрів від лінії фронту, слізлива, бо випадково натрапили там на бердянців, які обнімали навіть автомашину, як рідну, із бурхливими хвилями злості: чому дотепер солдати Збройних Сил чи Національної Гвардії терплять холод-голод??? Дивіться фото й розмірковуйте, я ж тільки подаю ще кілька коментарів до них:

Ф1 Ф4 Ф7 Ф9

  • Це – наші перші зупинки: знайомі обличчя, радіємо зустрічі, наші хлопці під Волновахою! Потім – до свого Альоші, він, втомлений, зразу знайшов і одягнув теплу шапку. Усього п'ятнадцять хвилин разом, поцілувала, подивилася в очі, пригорнула до себе, постояли обнявшись,… і ми поїхали далі.  
  • А це вже зустріч із Артемівським військовим шпиталем. Дуже хороші лікарі, врятували не одне життя, їздять на передову. Вони просили передати подяки всім бердянцям за ліки та продукти. У них зараз 18 воїнів із передової лікується.
  • А ця нічна зустріч – із солдатами 28 бригади, на фото –  бердянці (Павло Іванович, «Копчений», я, В'ячеслав і Валентин (вибачте за якість).
     Дякуємо всім, хто допоміг зібрати все, що ми відвезли хлопцям на фронт.

Анетта Омельченко
НАШІ АТЛАНТИ

Із турботою про «Турботу»

Минулого четверга, 26 листопада, представники Благодійного фонду «HumansCF» під керівництвом студента факультету фізико-математичної і технологічної освіти Анатолія Іванова відвідали Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Турбота». Основною метою візиту було знайомство з вихованцями центру, з їх потребами та наявними проблемами.

DSCN5161-700x400 DSCN5163-1024x768 DSCN5165 (1)

Директор центру Валентина Русинова розповіла, що в їх центрі на даний момент 118 дітей (у місті їх близько 300).

1 грудня 2015 року Центру виповнюється рівно рік. У центрі працює 20 фахівців: реабілітолог, лікарі, вчительський колектив. Як нам розповіла Валентина Миколаївна, середній вік колективу 35-38 років, всі вихователі та учителі дуже чуйні, проявляють материнську турботу до дітей. На питання «Що для вас означає ваша робота?», працівники «Турботи» відповідають: «Це наше життя», а їх девіз – «Ми намагаємося допомогти дитині зайняти свою нішу в цьому соціумі ».

У реабілітаційному центрі проходять професіональну, соціальну та психологічну реабілітацію абсолютно БЕЗКОШТОВНО! Тут у кожного проявляються приховані таланти. Вік дітей, які перебувають на лікуванні, від 2 до 18 років. З кожним із дітей працюють за спеціально розробленою програмою.

Керівник Фонду «HumansCF» Анатолій Іванов зазначив, що для них провели цілу екскурсію,  показавши творчі доробки дітей, які насправді чудові!

 Благодійна фундація «HumansCF» та студентство Бердянського державного педагогічного університету не залишається осторонь і всіма силами намагаються допомогти Центру.

Яна Сичікова,
заступник декана факультету ФМТО
Світлини з архіву факультету 

 

Пірнули в страшне минуле…

В Україні були роки, які викликають печаль і смуток у серці. Для відновлення та збереження  пам'яті про події та жертви Голодомору 1932-1933р.р. для студентів 1-2 курсів факультету фізико-математичної і технологічної освіти 25 листопада ц.р. було проведено круглий стіл «Як Голодомор змінив свідомість людей». 

IMAG0631  IMAG0622 IMAG0617

Захід розпочався тематичною виставкою архівних фотоматеріалів. Присутні вшанували пам'ять загиблих жертв голодомору й репресій 1932-1933р.р. 

IMAG0624

Демонстрація змонтованих уривків документального фільму «Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду» дозволила побачити унікальні трагічні кадри з історії, які відображають події Голодомору 1932-1933 років. Фільм не тільки створив уявлення про страшний геноцид українського народу в ХХ столітті, а й надав багаточисельні коментарі свідків геноциду та їхніх нащадків. 

IMAG0620 IMAG0627 

Під час заходу всі студенти отримали інформаційні буклети з історичною довідкою про причини подій початку 30-х років ХХ століття.

Марія Шурденко, 
куратор 11 групи ФФМТО
Світлини з факультетського архіву 

Моя кураторська година

Моя кураторська година ФОТО

Вшановуючи пам’ять  жертв голодоморів, на факультету фізико-математичної і технологічної освіти 25 листопада ц. р. в аудиторії 145 провів кураторську годину «Як Голодомор змінив свідомість людей» зі студентами груп 11-ф та 11-м. Використовуючи матеріали, надані деканатом факультету та зі свого архіву, звернув увагу студентів на доцільність перегляду художніх і документальних фільмів відповідної тематики, перелік яких наведений у методичних матеріалах, з метою формування об’єктивної оцінки зазначених трагічних подій в історії нашої країни. Студенти зацікавлено знайомилися з новими фактами періоду сталінських репресій, спрямованих на винищення українського народу… 

Олексій Красножон,
кандидат педагогічних наук,
куратор 21 групи ФФМТО
Світлина з архіву факультету 

Коли фантазії реалізуються…

«Учора. Ще вчора наші думки й бажання були всього лише фантазіями. Але хто як не ми, вміє втілювати їх у реальність» – під таким слоганом студенти факультету фізико-математичної і технологічної освіти БДПУ та Благодійний Фонд «Humans CF» провели  ряд майстер-класів з оріґамі.

1

6 листопада проходив перший майстер-класі під гаслом «Ми –  рівні». Голова Фонду «Humans CF» – студент 2 курсу факультету ФМТО Анатолій Іванов зазначив: «Наша головна мета – це збір коштів для допомоги дитячому реабілітаційному центру «Турбота». Всі вироби будуть реалізовані  серед викладачів і студентів університету, а кошти ми передамо до «Турботи» для  придбання необхідних речей дітям-вихованцям.

 DSCN5159-700x400 4YO07c4-FBc 2-1024x768 oIc5AOKkGL8

Ярослава Іванова – заступник голови Фонду та староста 21 групи ФФМТО висловила своє враження: «Ми були дуже раді, коли на наш майстер-клас прийшли студенти БДПУ, а також викладач кафедри математики Катерина Пастирєва. У веселій та дружній атмосфері, з посмішками на обличчях, найгарнішими та найдобрішими думками ми зробили понад сотню квітів».

26 листопада було проведений другий майстер-клас за підтримки голови фундації «Humans CF», деканату факультету фізико-математичної освіти, старост академічних груп.

Активісти Фонду так охарактеризували цю подію: «Незважаючи на те, що сьогодні погода – дуже похмура, ллє дощ, але, в  усіх студентів та організаторів – гарний настрій, щирі посмішки й чисті думки. Дякуємо старості 21-А групи Ярославі Івановій та студентам її групи, які підтримали нашу ініціативу».

Тепер уже точно відомо, що 9 грудня в актовій залі головного корпусу БДПУ, о 12:00 розпочинається благодійний концерт, присвячений збору коштів для допомоги дитячому реабілітаційному центру «Турбота». А з восьмої ранку в фойє головного університетського корпусу стартуватиме наша  виставка-ярмарок, на якій кожен зможе придбати вироби з оригамі й таким способом допомогти Центру «Турбота».

Запрошуємо студентство університету, викладачів, співробітників, спонсорів, меценатів, усіх небайдужих відвідати цю подію. Будемо раді бачити усіх бажаючих!

Яна Сичікова,
заступник декана факультету з соціально-виховної роботи,
наукової та міжнародної діяльності
Світлини з архіву факультету

Календар на грудень від наших друзів-просвітян

110 грудня – 195 років тому народився Бахматюк Олекса Петрович (1820-1882), майстер декоративного розпису на кахлях. Народився у м. Косові, нині Івано-Франківщина, промислу навчався у майстра кераміки П. Баранюка. У розписах переважали зображення людей Гуцульщини, Покуття, а також світ флори і фауни. На виставці в Коломиї 1880р. отримав золоту нагороду, на замовлення зробив піч для імператора Франца Йосифа. Плоди праці митця зберігаються у музеях міст Косова, Коломиї, Відня, Торонто та приватно, він вважається творцем гуцульської кераміки.

 

212 грудня – 125 років від дня народження Мельника Андрія Атанасовича (1890-1964), військового і політичного діяча. Народився в с.Воля Якубова, нині Дрогобицького р-ну на Львівщині, навчався у Вищому Земельному навчальному закладі у Відні, у 1 Світовій війні очолював сотню Українських Січових Стрільців на австрійсько-російському фронті. У період становлення Української Народної Республіки брав участь у розбудові Армії УНР, у бойових діях. З 1922 р перебував у Галичині, став співзасновником Української Військової Організації, а з 1938 р. очолив Провід Українських Націоналістів (ПУН). У роки німецької окупації України відстоював ідею створення української незалежної держави, за що був ув’язнений в концлагері. По закінченні війни проживав у Німеччині та Люксембурзі, в 1947р. був обраний довічним головою ПУН. В 1957р., в цілях консолідації емігрантських сил, висунув ідею створення світового конгресу українців та союзу українців, що було зреалізовано вже після його смерті з поставанням в 1967р. Світового Конгресу Вільних українців, який нині має назву Світовий Конгрес Українців і представляє інтереси понад 20 млн. співвітчизників у діаспорі. 

314 грудня – 170 років тому Т. Г. Шевченко створив поетичний твір «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» (1845) – звернення до українців в усьому світі і в усі часи. Упродовж того ж місяця ним написані «Три літа», «Давидові псалми», «Холодний яр», «Минають дні, минають ночі…» та «Маленькій Мар’яні» – під час перебування у с. В’юнище  Переяславського повіту на Київщині, яке відобразив у малюнку-сепії «У В’юнищі». Саме село до нашого часу не збереглося, бо в результаті «господарювання» кремлівських перетворювачів природи в 1975 р. в числі 20-ти сіл опинилося на дні Канівського водосховища. 

418 грудня – 125 років тому помер Данилевський Григорій Петрович (1829-1890), письменник, публіцист, етнограф, історик, автор численних романів і наукових розвідок про минуле України. Народився в с. Данилівці, нині Барвінського р-ну на Харківщині. Похований у с.Пришиб, нині Балаклавського р-ну також Харківщини. Бібліотека письменника у 3000 томів зберігається у Харківській науковій бібліотеці, у рідній Данилівці Г.Данилевському встановлено пам’ятник.

 

 

 

525 грудня – 120 років від народження Григорія Гурійовича Верьовки (1895-1964), композитора, хорового диригента, педагога. Народився в м.Березно, нині на Чернігівщині, закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М.Лисенка, займався викладацькою діяльністю, з 1947р. професор Київської консерваторії. В 1943р. організував Український державний народний хор, до 1964р. був його незмінним керівником і диригентом, а по смерті – хору надано його ім’я. Є автором пісень «Ой, як стало зелено», «Ой чому ти, земле, молодіти стала» і ін. 

 

 

631 грудня – 110 років тому розпочалося  повстання селян села Великі Сорочинці на Полтавщині (1905). Безпосереднім приводом став арешт активіста села Г. Безвіконного. Селяни обрали повстанський комітет, створили загони самооборони, арештували представників місцевої імперської влади і підняли прапор з написом віковічних прагнень українського народу – «Земля і воля». Двома збройними рейдами московсько-імперська влада жорстоко розправилася з беззбройними повстанцями: 25 забито, близька ста осіб поранено, велику кількість катовано з азійською люттю. Події в Сорочинцях набули широкого розголосу завдяки письменнику В.Короленку.

 

7У грудні – 150 років тому народився Онацький Дометій Григорович (~1865-1921), Історик, краєзнавець, педагог. Народився на хуторі Хоменківський (біля с. Бірки), нині Гадяцького р-ну на Полтавщині, освіту здобув у Глухівському  учительському ін-ті, працював учителем, викладав спершу російську мову, потім – історію,  згодом очолював початковий навчальний заклад у м. Кам’янець-Подільському. Уклав підручника з географії, який видавався двічі, написав вагому працю про історію Поділля. В умовах московсько- імперського гніту змушений був старанно приховувати свою українськість, козацький родовід, видавав себе за лояльного службовця і, як   всі вчителі, отримував спеціальний додаток до платні за участь «в обрусєніі края», тяжко переживав свій моральний трагічний конфлікт. Мабуть,.тому таємно розробив підручника з арифметичних задач з надією для майбутніх українських шкіл. У період революційної відлиги 1905р. узяв участь у творенні «Просвіти» у м. Кам’янці. Помер від голоду в с.Трипіллі на Київщині, організованого більшовицькою Московщиною. Затиснуте в лещатах азійського ординства – українство Д.Онацького вирвалося на світ, попри набуття Московщиною режиму відвертого комуно-більшовицького людоїдства, – у його сина Євгена, який став членом Центральної Ради УНР, а згодом – провідним діячем Організації Українських Націоналістів.

8У  грудні – минає 510 років від народження Анастасії Лісовської – Роксолани (Хюррем Хасекі Султан) (1505-1558), уродженки зі священицької родини з м. Рогатин, нині Івано-Франківщина (за ін. даними з м. Чемерівці, що на Поділлі), яка стала дружиною одного з найвідоміших султанів Османської імперії Сулеймана І Пишного. З ім’ям Роксолани пов’язано багато історичних пам’яток в містах сучасної Туреччини, доброчинностей. З її сходженням на вершину імперії  бере початок період правління  ”привілейованих жінок“.

 

 


О. Змієвський, В. Пилипенко,
товариство «Просвіта», м. Бердянськ