Рік: 2018

Студенти факультетів дошкільної, спеціальної та соціальної освіти і фізичного виховання ініціювали еко-акцію «Подаруй дерево місту». Спонукала їх до цього проблема збереження здоров’я населення, бажання, щоб діти та підлітки зростали в екологічно чистому місті.

Активісти наголошують: «Нам боляче, що в світі бездумно знищуються зелені насадження. Тому наш акційний захід починається з озеленення територій, які знаходяться поблизу нашого університету».

Активна та небайдужа молодь усвідомлює цінність такого заходу для підтримки здорового середовища проживання, адже кожне висаджене дерево виконує санітарно-гігієнічні функції. Це фільтрація, очищення повітря, формування температурного режиму.

Це добре розуміють майбутні вчителі біології, основ здоров’я, фізичної культури. Також до акції долучились майбутні фахівці з фізичної реабілітації, соціальної, спеціальної та  дошкільної освіти, логопеди, спортсмени.

Студенти наголошують, що важливою є й естетична функція екологічного заходу. І дійсно, у майбутньому, густа розлога крона клена буде милувати око і містян, і гостей нашого мальовничого Бердянська.

Еко-акція є неодноразовим заходом, вона буде продовжуватися. Ми закликаємо всіх містян, і, в першу чергу, студентів всіх закладів освіти долучитися до цієї благородної справи!

Посади дерево – збережи життя!

 

Ірина Шершень (ФДССО), Іван Дженков (ФФВ)

Світлини авторів

   Напередодні свого професійного свята – Дня художника України – університетські студенти-умільці з факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв в фойє головного корпусу БДПУ розгорнули цікаву виставку власних робіт (див. світлини).

   Під керівництвом старшого викладача кафедри початкової освіти, член Національної спілки художників України Тетяни Володько дівчата, використовуючи різні стилі сучасного малярства, зуміли витворити чудові, вражаючі полотна (див. світлини).

 

 

 

 

«Університетське Слово»

Світлини редакції

   Сьогодні зранку я знову завітав до «лялько-мотанкових» умільців з гуманітарно-економічного факультету. І не тільки для того, щоби подати вам чергову коротку фото-розповідь про таїнство народження таких безцінних для наших воїнів оберегів, а й самому на якусь годинку долучитися до цього виду мистецтва.
   Правда, прийшов не з порожніми руками, а зі своїм «арсеналом» (див. світлини). Та, чесно кажучи, не зовсім із своїм. Бо в одній із недавніх посилок з Америки – від нашої багаторічної добродійниці  пані Христини Ковшевич-Дурбак віднайшов і таке ось добро.
   Під вмілим керівництвом неперевершеного майстра цієї справи Юлії Королевської та під  цікавими поглядами студентів (і що це воно в мене вийде?) я все-таки спромігся на одну ляльку-мотанку! Нелегка це справа, скажу вам, ой, нелегка…
   …Не відаю, кому із воїнів й яка (в тому числі й моя) дістанеться рукотворна красуня-оберіг, але більш ніж упевнений, що кожен воїн, взявши її до рук, а згодом заховавши в потайну кишеню, обов`язково відчує й тепло наших долонь, щирість й наших сердець…  А їм цього дуже треба там – в окопах…
    Дай нам, Боже, швидкої Перемоги!

 

Степан Герилів,
журналіст

Світлини редакції

10 жовтня, на Всесвітній день психічного здоров’я, учасники науково-практичного гуртка «Проблема залежності від соціальних мереж у сучасному суспільстві» Марія Лосєва, Дар’я Куньо, Надія Фоміна та Владислав Карацупа під керівництвом завідувача навчальної психолого-консультативної лабораторії () Марини Богдан (), провели психологічну акцію «Віртуальність vs. Реальність».

Оскільки тема залежності від соціальних мереж не припиняє бути актуальною, особливо серед студентської молоді, яка є основними їх користувачами, акція викликали інтерес та активність студентів. Охочих прийняти участь в акції було чимало, багато з них зізналися, що соціальні мережі подекуди заважають їм вчитися, займатися спортом або, навіть, спати. Більшість учасників соціального опитування, яке було частиною акції, відповіли, що проводять в режимі «онлайн» від 1 до 8 годин, а дехто називав ще більшу цифру.

У зв’язку з цим, учасникам акції пропонувалося пройти експрес-діагностику на виявлення схильності до виникнення залежності від соціальних мереж та ознайомитися з профілактичним буклетом, в якому описано основні симптоми даного явища та рекомендації щодо попередження його розвитку.

Також в ході акції усім бажаючим студентам та викладачам пропонувалося відповісти на питання, якою альтернативою вони б могли зайняти свій час, витрачений на безцільне блукання в просторах Інтернет. Студенти різних курсів й спеціальностей охоче брали участь в акції, та залишали свої пропозиції щодо альтернативних занять на спеціальному стенді, де їх могли бачити усі бажаючі. Виявилося, що дорогоцінний час, який «відбирають» соціальні мережі, можна було б використати з більшою користю – зайнятися справами, характерними для студентської молоді: навчання, хобі, робота, сон, сім’я. Завдяки такому формату роботи, в ході проведення акції волонтерами-організаторами були отримані статистичні дані, які будуть покладені в основу майбутньої дослідницької роботи науково-практичного гуртка.

   

 

 

 

Владислав Карацупа,
студент 3 курсу факультету
психолого-педагогічної освіти та мистецтв
Світлини Ярослави Сокол,
студентки 3 курсу факультету
психолого-педагогічної освіти та мистецтв

 

Генеральним консульством Федеративної Республіки Німеччина 8 жовтня 2018 р. в конференц-залі готелю Grand Hotel Ukraine (м. Дніпро) був влаштований урочистий прийом з нагоди Дня Німецької Єдності.

З вітальним словом перед присутніми виступив Посол Федеративної Республіки Німеччина доктор Ернст Райхель.

На запрошення Генерального консула Федеративної Республіки Німеччина доктора Вольфґанґа Мьоссінґера та пані доктор Майрід Вінтерс-Мьоссінґер урочистий прийом відвідала професор БДПУ Вікторія Константінова.

Під час прийому Генеральний консул і професор БДПУ обговорили питання підготовки презентації в Бердянську монографії Ігоря Лимана і Вікторії Константінової «Німецькі консули в Північному Приазов’ї», фінансування видання якої здійснюється Генеральним консульством Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку / офіс у Дніпрі в рамках проекту «Історія німецьких консулів у Північному Приазов’ї».

 

За інформацією НДІ Історичної урбаністики БДПУ

 

  У травні цього року в актовій залі першого корпусу університету відбувся фестиваль студентського навчального кіно «Україна: держава і право в історичній ретроспективі», який став своєрідним звітом про впровадження на гуманітарно-економічному факультеті інноваційних технологій, зокрема перевернутого навчання. Це дозволило «перевернути» звичний процес навчання таким чином: завданням для студентів стала підготовка фільмів за навчальним матеріалом з наступної теми; студенти самостійно опановували теоретичний матеріал, а в аудиторіях відбувалося обговорення досягнутих результатів з метою їх подальшого удосконалення.     

   Створені навчальні фільми мають стати підґрунтям запровадження девайс-технології: студенти отримують електронну версію презентації, створеної на основі фільму, на мобільний телефон чи планшет та готують власні пропозиції щодо висвітлення матеріалу, а на закріплення матеріалу відбувається ознайомлення з фільмом.

   На фестивалі було презентовано шість фільмів. Переможцем став фільм з теми «Кримський ханат: від Золотої Орди до Російської окупації». Роботою студентів зацікавились не лише в університеті. Одного з авторів фільму – Олексія Короткого запросили на телеканал «UA:Крим».

   Невдовзі на телеканалі «UA:Крим» вийшла передача, приурочена до Дня кримськотатарського прапора. У прямому ефірі ведуча Лариса Волошина та Олексій Короткий (див. світлину)  спілкувалися з різних проблем: про фільм, технологію перевернутого навчання та девайс-технології, що впроваджуються в нашому університеті; про правові відносини у Кримському ханаті: інститут шлюбу, рабства, особливості судової системи тощо.

  Усе це свідчить про високий рівень організації навчального процесу в університеті і про широкі можливості для наших студентів у навчанні, зацікавленість громадськістю  їхніми роботами.

«Університетське Слово»
(за матеріалами гуманітано-економічного факультету)

Учора, 8 жовтня, Волонтерський загін «Палітра добра», створений на базі кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти (керівники – доценти Петровська К. В. та Тургенєва А. С.) відкрив двері для нових активних студентів, небайдужих до соціальних проблем.

У ході першої зустрічі із майбутніми членами Волонтерського загону досвідчені волонтери – студенти спеціальності «соціальна робота» поділилися своїм досвідом, корисними порадами і провели декілька цікавих заходів для новачків.

Нагадаємо, що Волонтерський загін «Палітра добра» був  створений кафедрою соціальної роботи та інклюзивної освіти (раніше – кафедра соціальної педагогіки) у 2006 році в рамках спеціалізованого формування «Студентська соціальна служба БДПУ» з метою поліпшення надання соціальних послуг студентській молоді та створення умов для її самореалізації.

Волонтерами загону можуть стати студенти, починаючи з 2-го курсу. Основним критерієм їх відбору є бажання і здатність допомагати людям, значні досягнення у навчанні, високі морально-етичні принципи.

Волонтери загону «Палітра добра» разом із керівниками є організаторами університетських благодійних заходів, співорганізаторами і учасниками міських заходів соціального спрямування. Така діяльність для студентів є професійно спрямованою, оскільки залучає їх до практичної діяльності, що позитивно відбивається на цілеспрямованості у навчанні і свідомому виборі майбутнього місця роботи.

 

Евгеній Шалупня,
студент-магістрант спеціальності «соціальна робота»
факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти
Світлини з архіву кафедри

 

У роботі Міжнародної наукової конференції «Троянди й виноград: феномени естетичного і прагматичного в літературі та культурі», яка проходила у нашому університеті наприкінці вересня, взяв участь виконувач обов’язків вченого секретаря Науково-дослідного інституту Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк Волинської області) Сергій Романов, який згодився відповісти на декілька запитань нашого кореспондента:

– Пане Сергію, скажіть, будь-ласка, як стати науковцем? З чого треба розпочинати і на що треба звертати увагу?

Якби мені це хтось розповів, то я б міг розповісти і вам. Мабуть це шлях індивідуальний, але, як на мене, усе в науці, культурі починається з інтересу. Ти цікавишся не лише собою але й світом, не тільки світом, але й тими, хто цей світ залюднив до тебе і продовжує його творити і розвивати, тому мабуть, націлюючись на цілину культури, ти шукаєш суголосних думок, почуттів, виражених в умовах логічних засобів мистецтва і намагаєшся це осмислити вже на вищому, узагальнюючому рівні, яким є наукова мова.

– Що саме вас спонукало до поїздки до Бердянська на нашу конференцію?

Я багато чув від колег, які бували у вашому славному місті, і про університет, і про людей, які в ньому працюють, і про студентів, які в ньому навчаються. Я радий, що зміг цю поїздку відбути. Ми проїхали більше 1000 км, побачили всю Україну і побачили Україну в Бердянську, тому що нам здавалося, що ми їдемо дуже далеко, де все інакше. Ми переконалися що тут такі ж українські приємні люди, гарна атмосфера і, звісно ж – море. Ну, і цікаве спілкування з колегами-науковцями, обговорення якихось пекучих, нагальних важливих тем в сучасній науці, знайомство з тим, що зробили колеги в Бердянську, цілій Україні і зарубіжжі, адже конференція міжнародна. Все це склало той чинник який привабив і покликав на дорогу.

– В останні часи в інтернеті з’явилося багато дискусій щодо верховенства наук, так звана війна «фізиків та ліриків». Яка ваша позиція щодо цього?

Це вічна тема, і вона, очевидно, ще з античності тягнеться. І коли вона закінчиться, чи буде якийсь консенсус, складно сказати. Я звісно на боці гуманітарії. Я вважаю що оці закиди, чи якась навіть зверхність від «природничників» і технарів, що ви, мовляв, займаєтесь невідомо чим, а ми робимо реальну справу, вона насправді є якоюсь корпоративною, ну, дійсно зверхністю і поверховістю. Так, вони досліджують і пояснюють світ, але гуманітарії світ примножують, це найважливіше, тому що ми пропонуємо сутності, ідеї і підходи. Вони працюють з готовим об’єктом і матеріалом, це теж надзвичайно важливо. Я не думаю, що ця дискусія закінчиться будь-коли, тому, що там і там є прихильники різного.

– Що ви можете побажати сучасному студенту?

Сучасному студенту я можу побажати єдиного, але найважливішого – використовувати можливості. Я, пригадуючи своє студентство, і десятої частини не мав тих можливостей, які зараз має молодь. Наш регіон, Волинь, це прикордонний регіон, і наша молодь ініціативна, хоча не вся звісно. Хотілося б, щоб на повно використовували можливості, скажімо європейської кооперації. Значна частина молоді залишається у Європі, але будемо сподіватися що вони там здобудуть досвід, знання і навички, які привезуть потім в Україну, щоб зробити її кращою.

 

Із гостем спілкувався Антон Скакун,
студент-журналіст, кор. «УС»
На світлині: Сергій Романов
 

   На сайті бібліотеки БДПУ учора, 8 жовтня, появилася новина під таким заголовком «Нові здобутки наших авторів» (http://library.bdpu.org/).  В інформаційному повідомленні, зокрема, йдеться: «Понеділок розпочався з приємного візиту нашого друга  – пана Степана Гериліва, який приніс нові поповнення до бібліотечних фондів. Це – продовження серії книг про життя та діяльність бердянських волонтерів «Наші Атланти». Десять примірників книги «Наші Антанти: під покровом материнської сльози» дійдуть до наших читачів. Дякуємо пану Степану за безцінні подарунки бажаємо йому і подальшого авторського неспокою. Писала та робила світлини: Тетяна Шилова, бібліотекар 1 категорії».

На світлині: Степан Герилів та завідувач бібліотеки БДПУ Світлана Білокінь під час передачі книг

 

 

Випускники 1993 року групи 51ФМ фізико-математичного факультету Бердянського державного педагогічного університету приурочили свій 25-ти річний ювілей закінчення вишу до цьогорічного Дня вчителя.

Під час екскурсії корпусами рідного університету випускникам приємно було побачити аудиторії, оснащені сучасною комп'ютерною та мультимедійною технікою, лабораторним обладнанням, стендами та навчальними посібниками. Особливо вразили випускників стенди з технічних дисциплін, які були результатом дипломного проектування 90-х років.

Гуляючи коридорами та кабінетами університету, випускники ділились своїми світлими, добрими и чистими спогадами про яскраві, насичені подіями, роки студентського життя.

Випускникам було цікаво дізнатися про долю своїх колишніх однокурсників і викладачів, поділитися приємними спогадами і просто поспілкуватися один з одним. Вони з особливою вдячністю згадували роки, проведені в стінах рідного університету, того місця, яке залишило незабутній слід у душі кожного з них.

 

 

 

Лариса Горбатюк,

випускниця групи 51 ФМ 1993 року

Світлини автора

До Дня працівників освіти колектив бібліотеки БДПУ підготував цілий комплекс виставок із загальною назвою:  «Сузір’я педагогічної творчості».  Яскраві стенди привертали увагу гостей та працівників університету. Нові розробки науковців БДПУ завжди дуже радують бібліотекарів, бо дають їм змогу показати  поповнення бібліотечних скарбниць. І тому назва виставки «БДПУ: формуємо образ майбутнього» вже сама говорить про широку участь університету в освітніх інноваціях країни та світу.

Яскрава та змістовна добірка щодо педагогічних праць Василя Сухомлинського стала змістом виставки: «Педагогіка, спрямована в майбутнє», а розвиток нової української школи, та аспекти освітньої реформи стали добіркою для виставки: «Нова українська школа: виклики часу і життя».

Можна з упевненістю сказати, що бібліотека цілком виконує своє завдання з системного підходу до освітніх заходів.

 

 

 

Тетяна Шилова,

бібліотекар 1 категорії

Світлини х архіву бібліотеки 

     Адміністрація та профком БДПУ постійно піклуються і про ветеранів університету, які віддали йому не одне десятиліття хорошої та плідної роботи.

   Напередодні Дня працівників освіти ректор університету, професор Ігор Богданов та голова комітету профспілки, депутат Бердянської міської ради Віталій Лола запросили до конференц-зали більше сорока ветеранів, щоби в черговий раз вклонитися кожному з них за многолітній труд на благо рідного БДПУ, міста, України… Щоби за горнятками чаю-кави розповісти про нинішнє вишівське життя, погомоніти про злободенне…

 

 

«Університетське Слово»
Світлини Дмитра Бакарджиєва

(Студклуб)